Главная Воспоминания Валентина Бузина: 13 липня 1969 року самий щасливий день у моєму житті

Валентина Бузина: 13 липня 1969 року самий щасливий день у моєму житті

v buzina memories 2018 0001

Пам'яті мого сина Олеся Олексійовича Бузини.

13 липня 1969 року самий щасливий день у моєму житті. Я народила тебе. Сьогодні тобі виповнилося б 49 років, та я четвертий рік буду зустрічати цю дату без тебе. Ти прийшов у цей світ в красиву літню пору, коли все навкруги цвіло, рясно дощило, дозрівали вишні, які ти так любив. Але тебе не стало і  в житті для мене все померкло. Сади не так цвітуть, сонце всходить не так,  місяць свытить не так, пташки не так співають. Не співаю і я, синочок, хоча ти знаєш, як я любила пісню.

А на могилі в тебе все цвіте, неначе жде тебе. А ти не йдеш, тебе нема, немає  звідти вороття. Але я відчуваю твою присутність поруч, я говорю з тобою і вірю, що ти мене чуєш.

Прости синочок, що не вберегла тебе, що не змогла прикрити собою. Дорогий мій сину, люди йдуть до тебе і в дощ, і в сніг завжди до тебе протоптана стежечка. Твоії друзі не забувають мене, допомагають завжди і в усьому.

Синочок, я вдячна Богу, що він дав мені можливість пізнати щастя материнства і бути саме твоєю матір'ю. Я горжусь тобою, мій сину, і постійно молюсь за упокій твоєії душі.

Твоя мама, Валентина Бузина.

Люди добрі, я прошу вас помолитися за мого сина, хрещеного Олександром.

Памяти моего сына Олеся Алексеевича Бузины.

13 июля 1969 года самый счастливый день в моей жизни. Я родила тебя. Сегодня тебе исполнилось бы 49 лет, но я четвертый год буду встречать эту дату без тебя. Ты пришел в этот мир красивой летней порою, когда все вокруг цвело, обильно дождило, зрели вишни, которые ты так любил. Но тебя не стало и в жизни для меня все померкло. Сады не так цветут, солнце всходит не так, луна светит не так, птицы не так поют. Не пою и я, сынок, хотя ты знаешь, как я любила песню.

А на могиле у тебя все цветет, как будто ждет тебя. А ты не идешь, нет тебя, нет оттуда возврата. Но я чувствую твое присутствие рядом, я говорю с тобой и верю, что ты меня слышишь.

Прости сынок, что не уберегла тебя, что не смогла прикрыть собой. Дорогой мой сын, люди идут к тебе и в дождь, и в снег всегда к тебе протоптана тропинка. Твои друзья не забывают меня, помогают всегда и во всем.

Сыночек, я благодарна Богу, что он дал мне возможность познать счастье материнства и быть именно твоей матерью. Я горжусь тобой, сын мой, и постоянно молюсь за упокой твоей души.

Твоя мама, Валентина Бузина.

Люди добрые, я прошу вас помолиться за моего сына, в крещении Александра.

Powered by Web Agency
 

123

Disclaimer (письменный отказ от ответственности):
Редакция сайта BUZINA.ORG не несет ответственности за информацию, размещенную третьими лицами в комментариях, на форуме и блогах, а также может не разделять точку зрения авторов.

Наверх